КІСЛЕРІВСЬКА ВЕСНА В УКРАЇНІ

24 березня 2016 року, 0 14.00, у виставковій залі мистецтвознавчої лабораторії ХДАДМ відбудеться відкриття Міжнародної австрійсько-української виставки до 125-річчя Федерика Кіслера - всесвітньо відомого чернівчанина, архітектора, художника та скульптора. Проект організований за підтримки Міжнародного австрійсько-американського приватного фонду ім. Фредерика та Ліліан Кіслер у Відні, предстваництва ОеАD у Львові, Чернівецької міської ради, Київського національного університету будівництва і архітектури та Харківської державна академії дизайну і мистецтв

Фрідріх Якуб Кіслер народився 22 вересня 1890 року у Чернівцях. Архітектурну майстерність та мистецтво вивчав у Відні: у Вищій технічній школі (1908-1909) та в Академії мистецтв (1910-1912). Працював художником-декоратором у театрах Відня та Берліна. Саме там, у Відні Фрідріх Кіслер став яскравим представником європейського авангарду передової школи віденської Сецесії та послідовником творчих досягнень видатних архітекторів Адольфа Лооса та Йозефа Гоффмана.

З 1923 р. входив до мистецького угруповання "De Stiеl". На початку 1920-х рр. розробив сюрреалістичне уявлення гнучких просторів і обґрунтував це з точки зору філософії; зокрема, в 1924 р. запропонував свій перший проект "нескінченного універсального театру". При Колумбійському університеті очолював експериментальну науково-дослідницьку лабораторію корреалістичного проектування. Автор численних напрацювань та цілого ряду архітектурно-філософських маніфестів, які мають величезний вплив і на розвиток сучасної архітектури.

Помер геніальний мультимитець у Нью-Йорку 27 грудня 1965 року у рік відкриття свого єдиного реалізованого архітектурного твору: Храму-музею старовинних манускриптів в Єрусалимі.

Всебічно обдарований Фредерік Джон Кіслер (як громадянин США) вніс величезний вклад у теорію сучасного мистецтва, архітектури і культури. В історію теоретичної концепції світової архітектури він увійшов як проникливий критик та автор власного дизайнерського стилю корреалістичного проектування.


Фото: Олександр Сурков